Безпека дитини, коли вона не з вами

Мати дитину-дошкільника або молодшого школяра – це нажити особливий вид параної.

Де дитина, коли не з вами? Що з нею? Чи не втрапила вона в якусь халепу?

Навіть найвпевненіших та найспокійніших супермам та супертат хоч зрідка, але діймають такі питання.

Після кожного сюжету по телебаченню про пожежу, напад, вибух чи ще якесь лихо в школі, таборі чи деінде батьківський страх виходить на новий рівень.

Така тривога природня – коктейль з паніки та неспокою замішують любов до малюка, батьківський інстинкт та життєвий досвід.

Але ж що робити, щоб її вгамувати? Як вберегти дитину від халеп?

Все, що ми розповідаємо дітям, особливо дошкільного віку, має бути емоційно забарвленим та цікавим для них. Діти пізнають світ у грі. Ви можете самі вигадувати забавки, які будуть вчити ваших дітей важливим і потрібним речам.

ІГРИ

Фея і дракон

Гра для дитини удома з батьками. Тато – дракон, який краде дитину. Мама – фея, обов’язково врятує, але для цього її треба дуже голосно покликати, попросити про допомогу, бо інакше вона не прилетить.

Це вчить дитину не боятися кричати, коли на неї нападають. Не лякатися гучності власного голосу, не завмирати.

Пароль

Гра, яка підійде і для школи, і для дому. Можна вигадати сигнал – це може бути звук або слово, почувши які, дитина кидає все і знає, що мусить прибігти до мами або вчительки.

Періодично можна тренуватися, освіжати в пам’яті дитини цей сигнал.

Можна разом з дитиною розбирати ситуації, які трапляються з героями мультфільмів.

Розбір мультиків

Запитувати, що зробив би малюк, як діяв би, чи правильно вчинив герой у мультику, а потім – пояснювати, як треба робити.

Хованки

Ця гра більш корисна для вчителів та вихователів. Коли трапляється якась надзвичайна ситуація, діти часто ховаються. Можна запропонувати пограти з ними в хованки і поспостерігати, куди яка дитина любить ховатися.

Так у разі землетрусу, обвалу, просто ситуації, яка злякає дитину, ми зможемо передбачити, де її шукати, якщо вона відіб’ється від гурту.

Фізичні вправи

Можна навчити дитину правильно рухатися у небезпечних ситуаціях. Наприклад, у натовпі важливо тримати руки, складеними на грудях.

Імітуйте разом з дитиною рух у приміщенні, повному людей. Маленькими кроками зі складеними руками прямуйте до дверей.

Вигадуйте вправи самі – залежно від того, чого саме хочете навчити дитину.

Рух у задимленому приміщенні? Натягніть понад підлогою, наприклад, між столом і кріслами шарфи і дайте завдання дитині пробратися під ними.

Телефонна розмова

Говоріть з дитиною по іграшковому телефону. Ви – лікар, пожежник чи поліцейський. З дитиною або її іграшкою сталася біда. Поясніть, як малюк має розповісти про проблему, щоб приїхала швидка, поліція або пожежна.

Якщо дитина пояснила правильно – “приїжджайте” і рятуйте її та ляльку.

Якщо дитину кличе хтось гратися з гарною собачкою, або погладити малесенького котика, – дитина може й справді забути те, що їй говорили вдома. Що не можна чіпати чужих тварин, не можна йти з незнайомцями.Хочу застерегти батьків – просто розмовляти з дітьми 5-6 років мало. Зони мозку, які відповідають за раціональне мислення, ще недостатньо зрілі, щоб ці потрібні знання в певний момент одразу використати. Справжнє розуміння починає працювати ближче до 7 років.

У надзвичайних ситуаціях для маленьких дітей ще є дуже важливим дорослий, який їх згуртує та не дасть розгубитися. Тобто, важливо знати, що є вчитель, вихователь, няня, куратор, старший брат чи сестра, які допоможуть дитині не панікувати.

Одне з універсальних знань, про яке має пам’ятати дитина, – в разі небезпеки залишатися в людному місці й там, де є поруч дорослі.

У місцях, куди постійно ходить дитина (школа, гуртки, дитячий садочок), вона має знати евакуаційний маршрут. З дітьми мають обов’язково проводити тренінги, куди бігти в разі надзвичайної ситуації.

ЩО ЩЕ МОЖНА ЗРОБИТИ, ЩОБ УБЕЗПЕЧИТИ ДИТИНУ?

ЯК НЕ ПОВОДИТИСЯ БАТЬКАМ?

Не залякувати наслідками

Батьки таке люблять – пояснювати у деталях, що станеться з дитиною, якщо вона не послухає.

Тоді у екстреній ситуації дитина згадує собі саме те, що може з нею статися. Й замість того, щоб діяти, – може просто впасти в ступор.

Без “не”, але з конкретними порадами

Не потрібно втовкмачувати “не ходи туди”, “не роби того”, “тільки не так”…

А як? Часто мами і татусі за пересторогами забувають пояснити, як саме діяти. Тому краще пояснювати “що робити, якщо”. Пропонувати дитині конкретну послідовність дій.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Лучшие сайты Сумщины