Психолог

Будь-яка війна здійснює сильний вплив практично на всіх, хто із зброєю виконує свій військовий обов’язок; на всіх, хто чекає захисників і захисниць із війни; на всіх тимчасово переміщених із зони війни; на всіх, хто усвідомлює справжню загрозу та наслідки цієї війни,  й намагається посильно та активно теж боротися за незалежність на всіх фронтах.

Людина, яка надто довго перебуває в дистресовому середовищі, має всі шанси увійти в стан вимушеної безпомічності, наслідками якої можуть бути психосоматичні розлади, комор бідні розлади із емоційним компонентом, соматичні проблеми, психічні порушення, неконструктивні проекції та емоційність рішень, життя втрачає сенси й смисл.

Кожен учасник бойових дій, виконуючи службові обов’язки в зоні АТО/ООС, набуває різний досвід. Однак спільним є те, що, безумовно, цей досвід змінює людину. Внаслідок боротьби із значною життєвою кризою у людини можуть виникати різні поведінкові та фізичні реакції – так організм долає стрес. А після повернення додому деякі бійці можуть мати проблеми зі сном, проявляти наступні типові реакції: обережність, підозрілість, автоматичне реагування на погрозу, складність у прояві почуттів, злість, агресивність або, навпаки, байдужість, можуть ставати розкоординованими, розфокусованими, у певної частини осіб можуть проявлятися ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Одні можуть подолати наслідки стресових факторів самостійно, інші не можуть цього зробити. Тому на допомогу може прийти психолог чи психотерапевт для надання психологічних послуг.

До психологічних послуг відноситься:

  • Психологічне консультування.
  • Психологічна діагностика.
  • Психологічна просвіта та інформування.
  • Психокорекційна робота.
  • Групова робота.

До кого звертатися за допомогою?

         Коли потрібна рекомендація  спеціаліста, коли потрібна допомога, щоб розібратися в собі, в своїх думках, почуттях, виникає питання:  «До якого фахівця звернутися?». Для вирішення життєвих психологічних труднощів та питань і працюють психологи, психотерапевти та психоаналітики. Чим же відрізняється психолог від психіатра?

Психолог це людина, яка має вищу психологічну освіту. Може допомогти розібратися з певними негараздами, розкласти проблемну ситуацію по поличках, надати рекомендації для поліпшення емоційного стану,  але лікуванням психічних розладів не займається.

Психотерапевт  займається непсихотичними, або «пограничними», формами розладів. Крім того, може допомагати здоровим людям, у яких виникли певні проблеми. Психотерапію можна назвати чимось середнім між психологією та психіатрією. На відміну від психіатрів, психотерапевти частіше застосовують практику лікування словом, а не медикаментами.

Психіатр – це спеціаліст із вищою медичною освітою і відповідною вузькою спеціалізацією з психіатрії. Психіатр зазвичай лікує всі види психічних розладів. Має право визначати та рекомендувати медикаментозне лікування.

З ким працює психолог?

Психолог – це людина, яка вивчає психологічні особливості людей, їх поведінку в різних ситуаціях. Психолог не лікує. Психолог не навчає. Психолог допомагає проаналізувати і розібратися у відносинах із самим собою та людьми, які вас оточують, аналізує, чому виникають труднощі при спілкуванні, і звичайно, допомагає знайти вихід із складних ситуацій.

Психолог працює з  психічно здоровими людьми. Робота заключається в наданні психологічної підтримки, корекції психіки, супроводі та допомозі при вирішенні складних життєвих ситуацій.

Переважно, до психолога звертаються в таких випадках як:

  • травматичні та стресові ситуації: смерть, розлучення, насильство, тяжке захворювання, тощо. А також  переїзд на нове місце проживання, перехід на нову роботу й інше;
  • коли людина відчуває різні труднощі та проблеми в ситуаціях спілкування та взаємодії з іншими людьми (близькими, дітьми, колегами.);
  • коли людина відчуває, що «щось не так» з нею або з її оточенням і у неї є бажання поліпшити своє життя;
  • а також будь-які інші причини, що вимагають підтримки або допомоги зовні.

Кількість консультацій та сеансів обговорюється індивідуально, в залежності від тематики запиту.

Стрес та посттравматичний стресовий розлад

Стрес – це неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію ззовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

У цивільному житті зі стресом стикався кожен, коли траплялося щось неприємне, чи неочікуване, або коли підвищувалася відповідальність; коли виникала потреба негайно приймати рішення не тільки за себе, а  й за інших; коли обмаль часу на роздуми, а ситуація здавалася безвихідною.

Звичайно, той стрес, що виникає  у цивільних умовах, відрізняється від бойового. Під час переживання психологічно стресу в організмі людини відбувається ряд фізіологічних процесів.

Посттравматичний стресовий розлад – це клінічно значущий стан, що характеризується симптомами, які тривають більше одного місяця після травми та викликають значний стрес або погіршення у соціальній, професійній та інших важливих сферах діяльності.

Симптоми посттравматичного стресового розладу можуть включати:

  1. Травматична подія постійно повторно переживається одним (або кількома) з таких способів:
  • Періодичні та нав’язливі спогади про подію, в тому числі видіння, думки або сприйняття.
  • Періодичні тривожні сни про подію.
  • Дії або відчуття, ніби травматична подія повторюється.
  • Тяжкий психологічний стрес під впливом внутрішніх або зовнішніх сигналів, які символізують або нагадують аспект травматичної події.
  • Фізіологічна реактивність при впливі внутрішніх або зовнішніх сигналів, які символізують або нагадують аспект травматичної події.
  1. Стійке уникання подразників, пов’язаних з травмою, і відчуття заціпеніння (які не спостерігались до травми), на які вказують три або більше наступних ознак:
  • Спроби уникнути думок, почуттів, або розмов, пов’язаних з травмою.
  • Спроби уникнути заходів, місць, або людей, які викликають спогади про травму.
  • Неможливість згадати важливий аспект травми.
  • Помітне зниження інтересу або участі в значущих заходах.
  • Почуття байдужості або відчуженості від інших.
  • Обмеження почуттів (наприклад, не в змозі мати почуття любові).
  • Обмеження майбутньої перспективи (наприклад, не розраховує мати кар’єру, шлюб, дітей або нормальну тривалість життя).
  1. Постійні симптоми підвищеного збудження (не мали місце до травми), про що свідчать щонайменше два з таких критеріїв:
  • Складнощі при засинанні під час сну.
  • Дратівливість або спалахи гніву.
  • Труднощі з концентрацією уваги.
  • Підвищена настороженість.

Звернення за фаховою допомогою часто є найкращим рішенням, адже після сеансів із спеціалістом послаблюються симптоми, з’являється цілісна картина проблем та їхнього подолання, виникає віра в зцілення.

Під час роботи із спеціалістом Ви маєте можливість  отримати психологічну підтримку, висловити усе наболіле, навчитися справлятися із психічною травмою, подолати симптоми бойового стресу, розвинути практичні навички саморегуляції та стабілізації свого емоційного стану.

Чекаємо на Вас!