Сергій Сєрик Миколайович народився 1 жовтня 1969 року в селі Стецьківка Сумської області, повідомляє редакція новин Сум «Сила Життя». Військовослужбовець із позивним «Дід» мав бойовий досвід ще з часів АТО, а після початку повномасштабного вторгнення добровільно повернувся до війська та служив у 117-й окремій бригаді територіальної оборони.
6 жовтня 2023 року Сергій Сєрик загинув під час виконання бойового завдання неподалік села Новодмитрівка. Йому було 54 роки. Його історія стала частиною пам’яті про військових Сумщини, для яких оборона області у 2022 році була продовженням досвіду війни, що почалася для України значно раніше.
Сергій Сєрик пройшов шлях від учасника АТО до добровольця територіальної оборони, який знову став на захист Сумщини у лютому 2022 року.
Сергій Сєрик до військової служби
Майбутній військовий виріс у Стецьківці та навчався у місцевій школі. Згодом проживав у селі Верхнє Піщане Сумського району. У цивільному житті працював водієм у школі, мав родину, дітей та онуків.
У проєкті «Код пам’яті» його згадують як доброзичливу та життєрадісну людину, готову допомагати іншим. Там же зафіксована важлива деталь біографії: Сергій добре знав техніку і мав репутацію досвідченого водія.
За звичайною професією водія стояли навички, які згодом виявилися потрібними вже в умовах війни.
У родині Сергія Сєрика залишилися дружина, дві доньки та двоє онуків. Одним із його захоплень була риболовля, на яку він брав онуків. Такі побутові деталі важливі для Сергій Сєрик біографія, оскільки показують не лише військову службу, а людину до та поза фронтом.
Участь в АТО та бойовий досвід
Війна для Сергія Сєрика не почалася 24 лютого 2022 року. У 2014 році він виконував бойові завдання на Луганщині в зоні антитерористичної операції. За даними «Коду пам’яті», служив снайпером і танкістом, умів працювати з різною технікою та керував танком.
Цей етап його служби припав на перший рік російської агресії проти України. Саме події 2014 року стали початком тривалого бойового досвіду для багатьох українських військових. На сайті «Сила Життя» окремо розповідається про День пам’яті загиблих захисників України та події російсько-української війни 2014 року, що допомагає відновити ширший контекст того періоду.
Позивний «Дід» був пов’язаний не з віком як таким, а з досвідом, характером і авторитетом серед побратимів.
Після завершення того етапу служби Сергій повернувся до цивільного життя. Однак отриманий досвід залишився важливою частиною його біографії, а навички роботи зі зброєю і технікою згодом знову стали потрібними.
Доброволець після 24 лютого 2022 року
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Сергій Сєрик добровільно вступив до лав територіальної оборони. Він брав участь у боях у Сумах, зокрема поблизу артилерійського училища, служив на блокпостах, а пізніше виконував завдання на Краснопільщині.
Для запиту Сергій Сєрик Суми цей період є центральним: військовий захищав місцевість, із якою було пов’язане його власне життя. У перші тижні вторгнення оборона міста та області значною мірою визначала можливість утримати північно-східний напрямок.
Службу Сергій проходив у 117 окрема бригада територіальної оборони. На офіційному ресурсі 117 ОБр ТрО зазначається, що підрозділ обороняв Сумщину з лютого 2022 року, а надалі виконував бойові завдання також на інших напрямках.
Основні підтверджені етапи військової біографії Сергія Сєрика:
- Участь в АТО на Луганщині у 2014 році.
- Служба як снайпера і танкіста.
- Добровільне повернення до війська після 24 лютого 2022 року.
- Участь в обороні Сум.
- Служба на блокпостах та виконання завдань на Краснопільщині.
- Подальша служба у складі 117-ї бригади ТрО.
Його військовий шлях охопив два великі періоди однієї війни: 2014 рік і повномасштабне вторгнення після 2022-го.
Чому Сергія Сєрика називали «Дідом»
Позивний Дід закріпився за Сергієм серед побратимів. Меморіальний проєкт пояснює його життєвим досвідом, мудрістю та характером військового.
Для бойового підрозділу досвід старших військовослужбовців мав практичне значення. Сергій умів керувати технікою, розумів її будову, мав досвід АТО та вже знав умови бойової служби. Порівняння двох етапів його життя показує послідовність, а не випадкове повернення до війська.
| Період | Служба та діяльність |
|---|---|
| До 2014 року | Цивільне життя, робота водієм |
| 2014 рік | Бойові завдання на Луганщині в зоні АТО |
| Після АТО | Повернення до цивільного життя |
| Лютий 2022 року | Добровільний вступ до територіальної оборони |
| 2022–2023 роки | Оборона Сумщини та бойова служба |
| 6 жовтня 2023 року | Загибель під час виконання бойового завдання |
На ширшому рівні такі біографії пояснюють, чому 35 років Незалежності України не зводяться до календарної річниці. Для людей, які служили з 2014 року, державний суверенітет став конкретною військовою відповідальністю задовго до лютого 2022-го.
Історія Сергія Сєрика показує особливу рису оборони Сумщини: у 2022 році до строю повернулися люди, які вже мали досвід війни після 2014 року.
Загибель Сергія Сєрика
6 жовтня 2023 року Сергій Сєрик загинув під час виконання бойового завдання неподалік села Новодмитрівка. На момент загибелі йому було 54 роки.
Прощання із захисником відбулося 30 жовтня. Відспівування провели у селі Шевченкове, після чого Сергія поховали на місцевому кладовищі у Верхньому Піщаному. Там минула значна частина його мирного життя.
Для сімей військових загибель близької людини має не лише особистий, а й юридичний вимір. Окремий матеріал пояснює, як оформлюється статус члена сім’ї загиблого Захисника, які документи потрібні та які державні гарантії пов’язані з таким статусом.
Дата загибелі залишається частиною військової хроніки, але пам’ять про людину не повинна обмежуватися лише датою і місцем бою.
Пам’ять про захисника Сумщини
Ім’я Сергія Сєрика внесене до проєкту «Код пам’яті», де збирають історії полеглих військових Сумської області. Його біографія зберігається поруч з історіями інших загиблих захисників Сумщини, які служили у різних підрозділах та загинули в різні роки російсько-української війни.
Пам’ять про таких військових поступово переходить від загальних формулювань до персональних історій. Ім’я, місце народження, цивільна професія, позивний, бойовий шлях та родина дозволяють побачити за військовою статистикою конкретну людину.
Сергій Сєрик був водієм, чоловіком, батьком і дідусем. У 2014 році він воював на Луганщині, у 2022-му добровільно знову став до строю, обороняв Суми та служив у територіальній обороні. Ці факти становлять основу його історії без потреби додавати до неї непідтверджені подробиці.
Пам’ять про полеглого військового починається з імені, але зберігається через точну історію його життя.
FAQ про Сергія Сєрика
Хто такий Сергій Сєрик?
Сергій Миколайович Сєрик був військовослужбовцем із Сумщини, учасником АТО та бійцем 117-ї окремої бригади територіальної оборони. Народився 1 жовтня 1969 року.
Який позивний мав Сергій Сєрик?
Його позивний був «Дід». За інформацією меморіального проєкту «Код пам’яті», так його називали за життєвий і бойовий досвід.
Чи воював Сергій Сєрик до 2022 року?
Так. У 2014 році він виконував бойові завдання на Луганщині в зоні АТО, де служив снайпером і танкістом.
Де служив Сергій Сєрик після початку повномасштабної війни?
Він добровільно вступив до територіальної оборони, брав участь в обороні Сум, служив на блокпостах, виконував завдання на Краснопільщині та проходив службу у 117-й окремій бригаді ТрО.
Коли загинув Сергій Сєрик?
Сергій Сєрик загинув 6 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання неподалік села Новодмитрівка.
Де похований Сергій Сєрик?
Після прощання 30 жовтня 2023 року захисника поховали на місцевому кладовищі у селі Верхнє Піщане Сумського району.
Більше новин Сум, України та світу, аналітики, матеріалів про здоров’я та життя під час війни читайте на сайті «Сила Життя». Також може бути корисним матеріал: Звільнення зі служби за станом здоров’я: як проходить процедура