Головна » Пенсія у зв’язку з втратою годувальника: на що має право родина

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника: на що має право родина

by Андрій Бойко
Пенсія по втраті годувальника 2026: розмір, кому призначають, документи, оформлення в ПФУ.

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам родини померлої людини, які перебували на її утриманні, а дітям — незалежно від факту утримання. «Сила Життя» повідомляє з посиланням на роз’яснення Пенсійного фонду України, що право на виплату також може виникнути після визнання людини безвісно відсутньою або зниклою безвісти за особливих обставин.

Для призначення пенсії за загальним правилом у померлого годувальника має бути страховий стаж, необхідний для пенсії по інвалідності відповідної групи. Водночас вимога щодо тривалості стажу не застосовується, якщо годувальник був пенсіонером, донором анатомічних матеріалів, мав статус зниклого безвісти за особливих обставин або загинув через ушкодження, отримані під час Революції Гідності.

Розмір виплати залежить не від заробітку родини після смерті годувальника, а від розрахованої пенсії за віком померлої особи та кількості одержувачів.

Хто з членів родини має право на пенсію

Основний перелік одержувачів визначений Законом України №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». До нього входять непрацездатні члени сім’ї, які перебували на утриманні годувальника, а також окремі категорії родичів, прямо передбачені законом.

Право на виплату можуть мати:

  • чоловік або дружина, батько чи мати, якщо вони мають інвалідність, досягли 65 років або встановленого пенсійного віку;
  • діти до 18 років, зокрема дитина, народжена протягом десяти місяців після смерті годувальника;
  • повнолітні діти, якщо інвалідність їм була встановлена до досягнення 18 років;
  • діти, які навчаються за денною формою, — до завершення навчання, але не довше ніж до 23 років;
  • діти-сироти — до 23 років незалежно від навчання;
  • непрацюючий чоловік, дружина або інший передбачений законом родич, який доглядає дитину померлого годувальника до восьми років.

«Дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника» (офіційне роз’яснення сервісу «Дія» щодо умов призначення пенсії).

Усиновлені діти користуються таким самим правом, як і рідні. Пасинок або падчерка також можуть претендувати на виплату нарівні з рідними дітьми, якщо вони не отримували аліментів від своїх батьків. Право неповнолітньої дитини не припиняється і після її усиновлення іншою особою.

Для дорослих членів родини ключове значення має підтвердження утримання. Ним вважається ситуація, коли людина повністю утримувалася годувальником або регулярно отримувала від нього допомогу, яка була постійним та основним джерелом існування. Батьки, чоловік чи дружина, які формально не перебували на утриманні, можуть отримати пенсію, якщо після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування.

Скільки виплачують родині у 2026 році

За загальними правилами розмір пенсії розраховують на основі пенсії за віком, яку отримував або міг би отримувати померлий годувальник.

Пенсійний фонд встановлює такі пропорції:

  • одному непрацездатному члену сім’ї — 50% пенсії за віком померлого годувальника;
  • двом або більшій кількості членів сім’ї — 100% такої пенсії, розподіленої між одержувачами рівними частинами;
  • дітям-сиротам — з урахуванням пенсії за віком кожного з померлих батьків.

«На всіх членів сім’ї, які мають право на пенсію, призначається одна спільна пенсія» (Пенсійний фонд України, роз’яснення від 16 липня 2026 року).

Родина може звернутися із заявою про виділення належної частки одному з одержувачів окремо. Сам факт того, що пенсію спочатку призначили спільною виплатою, не означає, що всі члени сім’ї зобов’язані надалі отримувати її через одного представника.

У 2026 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2595 гривень. Тому мінімальна пенсійна виплата з урахуванням передбаченої державної допомоги не може бути нижчою:

  • 2595 гривень — для одного непрацездатного члена сім’ї;
  • 3114 гривень — для двох членів сім’ї;
  • 3892,50 гривні — для трьох і більше одержувачів.

Йдеться про загальний мінімум виплати, а не про фіксовану пенсію для кожної родини. Фактична сума може бути вищою, якщо розрахована пенсія за віком померлого годувальника перевищує встановлену мінімальну гарантію.

Окремі виплати родинам загиблих військовослужбовців

Пенсії родичам загиблих або померлих військовослужбовців обчислюються за окремим Законом №2262-XII. Їх не слід змішувати із загальною пенсією за Законом №1058-IV, оскільки базою для розрахунку є грошове забезпечення військовослужбовця, а не його звичайна пенсія за віком.

Якщо смерть пов’язана з виконанням обов’язків військової служби, виплата може становити 70% грошового забезпечення на одного непрацездатного члена сім’ї. Якщо право мають двоє або більше одержувачів, для окремих членів сім’ї передбачено 50% грошового забезпечення кожному. Якщо смерть сталася через нещасний випадок, не пов’язаний із виконанням службових обов’язків, пенсія становить 30% грошового забезпечення на кожного одержувача. Мінімальна виплата на одного непрацездатного члена сім’ї військового у 2026 році не може бути меншою за 5190 гривень — два прожиткові мінімуми для непрацездатних осіб.

Крім того, з 1 березня 2026 року для окремих родин загиблих і зниклих безвісти захисників установлено адресну допомогу:

  • до 12 810 гривень — одному одержувачу, якщо загальний розмір пенсії та доплат нижчий за цю суму;
  • до 10 020 гривень кожному — якщо виплати призначено двом або більше членам сім’ї, за винятками, визначеними урядовою постановою.

«Перерахунок виплат проведено автоматично за матеріалами пенсійних справ» (Пенсійний фонд України, повідомлення від 6 березня 2026 року про підвищення гарантій родинам захисників).

Який страховий стаж повинен мати годувальник

Для звичайної пенсії тривалість необхідного страхового стажу залежить від віку годувальника на день смерті. За даними ПФУ, мінімум становить один рік для людини віком до 23 років і поступово збільшується до 15 років для осіб віком від 60 років.

Зокрема, потрібно:

  • від одного до п’яти років стажу — якщо годувальнику було до 33 років;
  • від шести до десяти років — у віці від 34 до 45 років;
  • від 11 до 14 років — у віці від 46 до 59 років;
  • 15 років — якщо годувальнику було 60 років або більше.

Страховий стаж не перевіряють у визначених законом виняткових випадках, зокрема щодо померлого пенсіонера або людини, яка має статус зниклої безвісти за особливих обставин.

Які документи необхідно подати

Основний пакет документів залежить від складу родини та підстав призначення. Заявнику потрібно підготувати:

  • паспорт або інший документ, що посвідчує особу, та реєстраційний номер платника податків;
  • свідоцтво про смерть, рішення суду про визнання людини безвісно відсутньою або інформацію з реєстру зниклих безвісти;
  • документи про родинні зв’язки;
  • підтвердження перебування на утриманні — для повнолітніх членів сім’ї;
  • документи про страховий стаж годувальника до 1 січня 2004 року, якщо необхідні відомості відсутні у державних реєстрах;
  • документи про особливий статус годувальника;
  • підтвердження догляду за дитиною до восьми років — для непрацюючого родича, який оформлює виплату на цій підставі.

Для дітей віком від 18 до 23 років зазвичай підтверджується денна форма навчання. Під час воєнного стану та протягом місяця після його припинення Пенсійний фонд може продовжувати виплату на підставі відомостей з державної електронної бази освіти без окремої довідки навчального закладу.

Куди подавати заяву

Подати документи можна одним із трьох способів:

  • особисто до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду незалежно від зареєстрованого місця проживання;
  • онлайн через вебпортал електронних послуг ПФУ або портал «Дія»;
  • поштою до територіального органу ПФУ, якщо заявник тимчасово перебуває за кордоном.

Послуга надається безоплатно. Стандартний строк розгляду заяви становить десять календарних днів після надходження повного комплекту документів. Підставами для відмови можуть бути відсутність права на виплату або подання не всіх необхідних документів. Рішення Пенсійного фонду можна оскаржити в адміністративному суді.

Пенсію призначають на період, протягом якого член сім’ї вважається непрацездатним. Особам, які досягли пенсійного віку, виплату встановлюють довічно. Коли заява подана протягом 12 місяців після смерті годувальника, пенсію можуть призначити з дня, що настає після дати його смерті.

Більше новин Сум, України та світу, аналітики, матеріалів про здоров’я та життя під час війни читайте на сайті «Сила Життя». Також може бути корисним матеріал: Пішки Сумщиною: маршрути, що відновлюють тіло й голову

Вам також може сподобатися