Коли рідний у полоні, родині потрібно не шукати посередників у соціальних мережах, а зафіксувати обставини зникнення або захоплення, звернутися до Національної поліції, Національного інформаційного бюро та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Про це повідомляє редакція «Сила Життя», де зібрано порядок дій для сімей військовослужбовців, які потрапили в полон або зникли безвісти.
Навіть якщо факт полону вже підтвердили військова частина, побратими, відеозапис або повідомлення з російського боку, родині необхідно пройти офіційну процедуру. Вона потрібна для відкриття кримінального провадження, внесення інформації до державних систем, перевірки відомостей і подальшої комунікації з органами, які займаються пошуком та поверненням людей. Усі номери заяв, копії документів, листи та відповіді установ слід зберігати в окремій папці.
Перший крок — заява до Національної поліції
Якщо заяву ще не подано, родич має звернутися до територіального органу Національної поліції та повідомити про зникнення, викрадення або потрапляння людини в полон. Координаційний штаб зазначає, що за кожним таким фактом орган досудового розслідування відкриває кримінальне провадження.
Після реєстрації заяви родині потрібно отримати:
- реєстраційний номер поданої заяви;
- витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- номер кримінального провадження;
- ім’я та контакти слідчого, який веде справу.
Поліції варто передати максимально точну інформацію: повне ім’я людини, дату народження, номер телефону, військову частину, посаду, звання, позивний, дату й місце останнього контакту, відомі обставини зникнення, контакти побратимів або свідків. Також можуть знадобитися фотографії, опис особливих прикмет, медичні дані та відомості про документи.
Якщо місцеперебування військовослужбовця невідоме, близьким можуть запропонувати здати біологічні зразки для формування ДНК-профілю. Національне інформаційне бюро включає звернення до поліції та здачу генетичного матеріалу до базового алгоритму пошуку зниклої людини.
Повідомлення до Національного інформаційного бюро
Наступний обов’язковий канал — Національне інформаційне бюро. Воно збирає та систематизує інформацію про військовополонених, цивільних заручників, примусово депортованих і зниклих осіб.
Актуальні контакти НІБ:
- короткий номер в Україні — 1648;
- для дзвінків з-за кордону — +38 044 287 81 65;
- електронна пошта — info@nib.gov.ua.
Під час звернення потрібно повідомити персональні дані зниклої людини, обставини останнього контакту та всю перевірену інформацію, яка може стосуватися полону. НІБ приймає такі звернення навіть тоді, коли сім’я ще не має офіційного підтвердження від російської сторони або Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Повідомлення від невідомої особи, фотографія у Telegram або згадка у відео можуть бути важливою зачіпкою, але не замінюють внесення даних до офіційних державних систем.
Реєстрація справи в Координаційному штабі
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими координує роботу державних органів, пов’язану з пошуком, обліком і поверненням полонених. Для сімей діє безкоштовна телефонна лінія 0 800 300 529 та особистий кабінет на сайті штабу.
В особистому кабінеті родич може подати заявку про полон, зникнення безвісти або незаконне позбавлення свободи. Після перевірки заявки відкривається доступ до справи людини. Також родини можуть замовити витяг з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими. Для цього спочатку потрібно подати заявку, дочекатися її верифікації та скористатися функцією отримання витягу в кабінеті.
До звернення до Коордштабу додають документи, які підтверджують родинні відносини. Це можуть бути паспорт, свідоцтво про народження або шлюб, судове рішення чи витяг із державного реєстру. Документи, надіслані електронною поштою, штаб рекомендує сканувати у форматі PDF або JPG.
«Україна робить все можливе, аби повернути додому всіх» (Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час зустрічі з родинами полонених і зниклих безвісти у Полтаві 24 травня 2023 року).
Які відомості потрібно зібрати родині
Інформацію краще звести в один документ і надалі використовувати в усіх офіційних зверненнях. Дані в різних заявах не повинні суперечити одне одному.
Основний перелік:
- повне ім’я, дата й місце народження;
- паспортні дані та ідентифікаційний номер;
- військова частина, підрозділ, звання, посада та позивний;
- номер військового квитка або іншого службового документа;
- дата, час і місце останнього зв’язку;
- обставини бойового завдання або зникнення;
- контакти командира, військової частини та побратимів;
- фото, відео або повідомлення, де може бути зафіксована людина;
- номери заяв, кримінального провадження та звернень до державних органів.
Якщо військова частина ще не надала офіційного сповіщення, родина може письмово запросити інформацію про результати службового розслідування. Національне інформаційне бюро також радить звертатися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, через який людину призвали на військову службу.
Звернення до Міжнародного комітету Червоного Хреста
Родина може зареєструвати розшуковий запит у Міжнародному комітеті Червоного Хреста. Для дзвінків з України працює безкоштовний номер 0 800 300 155. МКЧХ через Центральне агентство розшуку збирає інформацію про людей, які зникли під час міжнародного збройного конфлікту, потрапили до рук противника або втратили зв’язок із сім’єю.
Після реєстрації звернення потрібно зберегти його номер. Повторно подавати однакову заявку без потреби не слід: МКЧХ прямо вказує, що дублювання запитів збільшує час їх обробки.
«За кожним ім’ям — реальна родина» (Міжнародний комітет Червоного Хреста у повідомленні про роботу із сім’ями зниклих безвісти та полонених, 19 червня 2024 року).
Чого не можна публікувати та передавати незнайомцям
Родини полонених і зниклих безвісти регулярно стають об’єктами шахрайства, шантажу та інформаційних операцій. Невідомі особи можуть представлятися військовими, волонтерами, журналістами, працівниками спецслужб або посередниками та обіцяти знайти людину чи включити її до списку на обмін.
Не слід передавати стороннім:
- домашню адресу, особисті телефони та копії документів;
- дані про військову частину, маршрут, завдання або побратимів;
- матеріали службового розслідування та листування зі слідчим;
- банківські реквізити, коди з SMS і дані платіжних карток;
- відомості, які можуть бути використані для тиску на полоненого.
Координаційний штаб окремо попереджає про Telegram-канали та невідомих осіб, які збирають персональні дані під приводом пошуку військовополонених. Такі відомості можуть потрапити до російських спецслужб.
Гроші за «пошук», «зв’язок із колонією», «внесення до списків» або «прискорення обміну» офіційні органи не вимагають.
Де отримати правову та психологічну підтримку
З питаннями щодо порушення прав полоненого, відсутності відповіді від органів або проблем із документами можна звернутися до Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Гаряча лінія — 1678, для дзвінків з-за кордону — +38 044 299 74 08.
Координаційний штаб надає сім’ям безкоштовні психологічні консультації. За номером 0 800 300 529 після з’єднання потрібно обрати цифру 3. Лінія психологічної допомоги працює з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 20:00. Також доступні індивідуальні консультації та групи підтримки в Києві й регіональних консультаційних центрах штабу.
«Звертатися по допомогу — це прояв сили» (Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими у роз’ясненні щодо психологічної підтримки родин, 16 грудня 2025 року).
Родині варто визначити одну людину, яка системно контактуватиме з поліцією, військовою частиною, НІБ і Координаційним штабом. Це зменшує ризик дублювання заяв, плутанини в документах та передачі різних версій обставин зникнення. Кожну нову перевірену деталь потрібно передавати слідчому та додавати до справи через офіційні канали.
Більше новин Сум, України та світу, аналітики, матеріалів про здоров’я та життя під час війни читайте на сайті «Сила Життя». Також може бути корисним матеріал: Пішки Сумщиною: маршрути, що відновлюють тіло й голову