Беата Куркуль відома насамперед роботами про українських військових, прикордонників, медиків і людей, чиї долі змінила російсько-українська війна, повідомляє редакція новин Сум «Сила Життя». Народжена у Вільнюсі полька за походженням і громадянка Литви професійно сформувалася як художниця вже в Україні, де цифровий живопис поступово став для неї не лише роботою, а й способом документувати досвід війни через конкретних людей.
Її шлях нетиповий для академічної мистецької біографії. Куркуль працювала в медицині, пережила професійне вигорання, повернулася до малювання, освоїла цифрові інструменти та працювала у сфері розробки комп’ютерних ігор. Після 2014 року головною темою її авторських робіт стали українські захисники.
Хто така Беата Куркуль
Запит Беата Куркуль біографія приводить до історії, в якій кілька професійних світів накладаються один на одного. У дитинстві вона навчалася у художній школі, після закінчення загальноосвітньої школи обрала медицину, а згодом повернулася до малювання. За її словами в інтерв’ю ArmyInform, важливим етапом став цифровий живопис: планшет і самостійне навчання дали змогу сформувати портфоліо та перейти до професійної роботи з графікою.
Її художня мова виросла не з академічної майстерні, а з постійної практики цифрового малюнка і спостереження за людьми.
Після початку війни у 2014 році Куркуль та її чоловік долучилися до допомоги військовим. Цей досвід швидко змінив і тематику робіт: замість віддалених вигаданих сюжетів у центрі з’явилися реальні прикордонники, поранені, медики, родини та побратими. Тема особистої пам’яті про військових перегукується з матеріалом про День пам’яті загиблих захисників України, де йдеться про перехід від безособової статистики до збереження конкретних імен та історій.
«У 2014 році ми з чоловіком почали активно допомагати військовим», — розповідала Куркуль.
Як медицина змінилася на цифрове мистецтво
Професійний маршрут, який пройшла художниця Беата Куркуль, пояснює одну з особливостей її робіт: увагу до деталей людини нерідко важливіше за зовнішню ефектність сцени. Медичний досвід не став прямою художньою спеціалізацією, однак у її воєнних роботах регулярно з’являються медики, поранені та моменти фізичної вразливості.
До цифрового живопису Куркуль прийшла поступово. Спочатку були малюнки, пов’язані із захопленням «Зоряними війнами», далі самостійне освоєння графічного планшета та робота над портфоліо. Уже в Україні ця підготовка дала можливість працювати концепт-художницею в індустрії відеоігор.
| Період | Основний досвід | Що з’являється у творчості |
|---|---|---|
| До 2014 року | медицина, цифрове малювання, ігрова індустрія | фан-арт, концепт-графіка, пошук власної техніки |
| Після 2014 року | допомога військовим, контакти з прикордонниками | портрети та сцени служби, поранення, повернення додому |
| Після 2022 року | повномасштабна війна, нові цифрові інструменти | ширша військова тематика, українські символи, робота з нейромережами |
Тема втрати у таких сюжетах виходить далеко за межі мистецтва. Для сімей загиблих існує також практичний юридичний вимір, зокрема порядок отримання посвідчення члена сім’ї загиблого Захисника.
Чому головними героями стали прикордонники
Зв’язка Беата Куркуль прикордонники виникла не як пізній медійний образ. Саме прикордонним підрозділам родина художниці допомагала ще на початку війни, а безпосереднє спілкування з військовими дало їй матеріал, якого не можна отримати лише з фотографій. Куркуль уточнювала деталі форми, спорядження, техніки та служби у людей, які користувалися цими речами щодня.
У цих роботах війна майже завжди має людське обличчя.
Її герої не зводяться до образу озброєного бійця. Військовий може тримати дитину, сидіти після бою, допомагати пораненому або просто дивитися на горизонт. Через такі сцени авторка переносить акцент із техніки на досвід людини, хоча сама військова точність у деталях залишається помітною.
Для українського контексту така оптика пов’язана і з культурою пам’яті. Державні та відомчі нагороди фіксують офіційне визнання служби, а людські історії пояснюють, що стоїть за записом у нагородному документі. На сайті зберігся окремий матеріал про нагородження учасників АТО.
Чим впізнавані військові роботи Куркуль
У її воєнній графіці регулярно повторюються кілька прийомів:
- реальні військовослужбовці або образи, побудовані на їхньому досвіді;
- достовірні елементи форми, зброї, техніки й спорядження;
- контраст між війною та звичайними людськими жестами;
- українська символіка, поля, небо, соняхи, образи захисту;
- емоція без обов’язкового показу самого бою.
Саме це відрізняє картини Беати Куркуль від стандартного героїчного плаката. Вони можуть бути патріотичними за змістом, але найчастіше тримаються на конкретній сцені та впізнаваній людській реакції.
Війна як історія конкретної людини
Після 2014 року перед українськими митцями постало питання, як зображати військового без перетворення його на умовний символ. Куркуль обрала шлях персоналізації. У роботі важливі обличчя, пози, взаємодія людей і дрібні деталі служби, тому навіть масштабні військові сюжети залишаються камерними.
Цей підхід можна звести до трьох послідовних принципів:
- Спочатку визначається людина або конкретна емоція, а не видовищність сцени.
- Військові деталі перевіряються через досвід тих, хто знає спорядження та службу зсередини.
- Композиція підпорядковується історії, яку має передати зображення.
Саме конкретність робить значну частину її робіт схожою на візуальний архів війни, а не на набір абстрактних мілітарних символів.
У цьому сенсі роботи Куркуль перетинаються з ширшою темою української пам’яті після 2014 року. Державні символи також отримали додаткові значення через фронт, поховання, звільнені міста й повернення військових. Цей контекст докладніше розкриває матеріал про 35 років Незалежності України.
Нові інструменти та виставки
Творчість Беати Куркуль не залишилася в межах однієї техніки. Після 2022 року вона почала використовувати нейромережі як один з інструментів створення вихідних візуальних варіантів, які потім компонувала й допрацьовувала. У 2023 році художниця розповідала про роботи, створені із застосуванням MidJourney, та про виставку «Kovojanti Ukraina» у Вільнюсі, до якої відібрала 23 роботи різних років.
«Мої картини покликані нагадати європейцям, що війна зовсім поряд».
Для неї технологія не скасовує авторського відбору. Важливими залишаються композиція, зміст, корекція результату та відповідність реальному контексту.
Цифровий інструмент у цій практиці не замінює авторське рішення, а розширює способи побудови образу.
У квітні 2025 року в Києві відкрилася виставка Куркуль, присвячена Дню прикордонника. Міністерство внутрішніх справ України повідомляло, що експозиція працювала у Мистецькому просторі та була відкрита для відвідувачів до 3 травня. Цей факт показує, що тема прикордонників залишається центральною для художниці й через понад десять років після початку російсько-української війни.
«Головне в моїх картинах — психологічний вплив, емоції, що пробуджують думки і почуття».
FAQ про Беату Куркуль
Хто така Беата Куркуль?
Беата Куркуль — художниця та волонтерка, народжена у Вільнюсі, полька за походженням і громадянка Литви, яка багато років живе та працює в Україні. Найбільше її знають за цифровими роботами про українських військових і прикордонників.
Чому Беата Куркуль малює українських військових?
Після початку війни у 2014 році Куркуль та її чоловік долучилися до допомоги військовим. Безпосереднє спілкування з прикордонниками поступово перетворило їхню службу, побут, втрати та повернення додому на одну з основних тем її творчості.
Чи має Беата Куркуль академічну художню освіту?
Вона навчалася малюванню в дитинстві, однак професійний шлях спочатку пов’язала з медициною. Цифровий живопис опановувала переважно самостійно, після чого працювала у сфері комп’ютерної графіки та розробки ігор.
Чи використовує Беата Куркуль штучний інтелект?
Так. У частині новіших робіт вона використовувала MidJourney для отримання початкових варіантів зображення, після чого відбирала, поєднувала та художньо допрацьовувала матеріал.
Де можна було побачити роботи Беати Куркуль?
Її роботи демонструвалися в Україні та за кордоном. Серед зафіксованих публічних подій є виставка «Kovojanti Ukraina» у Вільнюсі у 2023 році та виставка до Дня прикордонника в Києві у квітні-травні 2025 року.
Більше новин Сум, України та світу, аналітики, матеріалів про здоров’я та життя під час війни читайте на сайті «Сила Життя». Також може бути корисним матеріал: 29 серпня — День пам’яті загиблих захисників України: історія, Іловайськ і символ соняха