Альтернативна служба це передбачений законодавством спосіб виконання обов’язку перед суспільством без проходження звичайної військової служби у випадках, коли виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, повідомляє редакція новин Сум «Сила Життя». Українська правова модель сформувалася ще на початку 1990-х років, але після переходу від строкової до базової військової служби та в умовах воєнного стану її застосування потребує чіткого розмежування між альтернативною службою, мобілізацією і сумлінною відмовою від використання зброї.
Конституційна гарантія залишається чинною. Частина четверта статті 35 Конституції передбачає заміну військового обов’язку альтернативною службою, якщо він суперечить релігійним переконанням громадянина. Водночас спеціальний Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» досі містить формулювання про заміну саме строкової військової служби.
Тому поняття альтернативної служби не можна автоматично прирівнювати до законного способу відмовитися від мобілізації.
Що означає альтернативна служба за законом
Основним нормативним актом залишається Закон України № 1975-XII «Про альтернативну (невійськову) службу». У ньому альтернативна невійськова служба визначена як служба, запроваджена замість проходження строкової військової служби для виконання обов’язку перед суспільством. Закон залишається чинним, його поточна редакція на офіційному порталі Верховної Ради датована 23 квітня 2021 року.
«Альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби».
Саме поняття важливе: йдеться не про звільнення людини від будь-яких обов’язків перед державою. Змінюється форма їх виконання. Особа не проходить звичайну військову службу, але виконує суспільно корисну роботу в установлених державою організаціях.
Конституційна основа ширша за формулювання спеціального закону. Стаття 35 Конституції України прямо пов’язує таку заміну з релігійними переконаннями громадянина.
«Виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою».
Правові питання під час воєнного стану потрібно розглядати разом з іншими конституційними нормами. На сайті «Сила Життя» окремо пояснюється, як працює стаття 64 Конституції України та обмеження прав під час воєнного стану.
Хто має право на альтернативну службу
За спеціальним законом право на альтернативну службу пов’язане не просто з небажанням користуватися зброєю. Закон говорить про громадян України, для яких виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням і які належать до релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.
Для класичної процедури значення мають кілька обставин:
- наявність релігійних переконань, несумісних із військовою службою;
- послідовність і реальність таких переконань;
- передбачена законом категорія громадянина;
- подання заяви у встановленому порядку;
- рішення компетентного органу про направлення на альтернативну службу.
Самої усної заяви «релігія забороняє служити» недостатньо для автоматичної зміни правового статусу. Закон передбачає встановлення істинності релігійних переконань, а Верховний Суд у справах щодо мобілізації також звертав увагу на їхню глибину, щирість і послідовність.
Релігійне переконання у правовому сенсі оцінюється не як зручна декларація перед призовом, а як стійка життєва позиція.
Де проходять альтернативну службу
Альтернативна служба в Україні має цивільний характер. Закон передбачає її проходження насамперед на підприємствах, в установах та організаціях державної або комунальної власності, діяльність яких пов’язана із соціально важливими сферами.
Серед таких напрямів закон називає:
- соціальний захист населення;
- охорону здоров’я;
- захист довкілля;
- будівництво;
- житлово-комунальне господарство;
- сільське господарство.
Тобто альтернативна служба не є відпусткою, відстрочкою чи простим перебуванням удома. Людина виконує визначену роботу, підпорядковується трудовому режиму та проходить службу протягом установленого строку.
| Ознака | Військова служба | Альтернативна служба |
|---|---|---|
| Характер діяльності | військовий | цивільний |
| Використання зброї | залежить від виду служби та посади | не передбачає військової служби |
| Місце проходження | військові частини та інші формування | визначені цивільні установи й підприємства |
| Правова підстава | законодавство про військовий обов’язок | Закон № 1975-XII |
| Причина заміни | не застосовується | релігійні переконання у передбачених законом випадках |
Порядок проходження регулює також постанова Кабінету Міністрів № 2066. Чинні нормативні акти передбачають строк альтернативної служби 18 місяців, а для визначених категорій осіб з відповідним рівнем освіти він становить 13,5 місяця.
Як оформлюється альтернативна служба
Запит як оформити альтернативну службу часто сприймають як питання про заяву до ТЦК та СП, хоча класична процедура складніша. Законодавство передбачає письмове звернення та окреме рішення про направлення на таку службу.
У загальному порядку процедура включає:
- Подання письмової заяви до відповідного органу за місцем проживання.
- Обґрунтування того, чому проходження військової служби суперечить релігійним переконанням.
- Надання документів та інших відомостей, необхідних для розгляду питання.
- Розгляд матеріалів уповноваженим органом.
- Отримання рішення про направлення на альтернативну службу або мотивованої відмови.
- Направлення до конкретного підприємства, установи чи організації.
Постанова Кабміну № 100, яка регулювала відповідні процедури для призовників, прямо передбачала подання письмової заяви після взяття громадянина на військовий облік.
Юридично значення має не намір людини проходити невійськову службу, а оформлене в передбаченому порядку рішення.
Процедури військового обліку, медичного огляду та інших рішень не слід змішувати з альтернативною службою. Наприклад, висновок про стан здоров’я створює зовсім інші юридичні наслідки. Окремо описано звільнення з військової служби за станом здоров’я та роль ВЛК, а також порядок оскарження рішення ВЛК.
Альтернативна служба і мобілізація під час воєнного стану
Найбільше практичних помилок виникає навколо запиту альтернативна служба під час воєнного стану. Спеціальний закон передбачає можливість встановлення окремих обмежень права на проходження альтернативної служби в умовах воєнного або надзвичайного стану. Водночас законодавство про військовий обов’язок у чинних редакціях продовжує визнавати право громадян на заміну військового обов’язку альтернативною службою відповідно до Конституції та спеціального закону.
Проблема полягає в тому, що механізм Закону № 1975-XII побудований навколо строкової служби, тоді як законодавство після реформи 2024 року використовує поняття базової військової служби, а мобілізація регулюється окремими нормами. Це створює принципову різницю між конституційним правом і конкретною процедурою його реалізації.
27 жовтня 2025 року об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформулювала актуальну позицію у справі № 573/838/24. Суд зазначив, що українське законодавство не передбачає звільнення від призову під час мобілізації лише через релігійні або інші переконання. Такі переконання самі по собі також не звільняють від кримінальної відповідальності за ухилення від мобілізації.
«Законодавство України не передбачає виключення з обов’язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації».
Водночас Верховний Суд наголосив на важливому нюансі: мобілізація автоматично не скасовує питання сумлінної відмови від носіння або використання зброї. Суд навів приклади військових обов’язків небойового характеру, серед яких ремонт техніки, евакуація поранених та будівництво укріплень.
Отже, альтернативна цивільна служба і виконання небойових завдань у складі військової служби є різними правовими конструкціями.
Для людей, які вже мають статус військовослужбовців, застосовуються правила проходження та припинення саме військової служби. Наприклад, на сайті окремо розглянуті відпустки військовослужбовців під час воєнного стану та процедура дій, якщо комісія відмовила у статусі УБД.
Чому альтернативна служба має окреме правове значення
Альтернативна служба реалізує принцип, за яким держава може вимагати виконання громадянського обов’язку, не змушуючи людину діяти всупереч релігійним переконанням у межах, визначених законом. Саме тому її не слід описувати як «ухилення від армії».
Водночас сучасна правова ситуація складніша за модель, для якої створювався закон 1991 року. Перехід до базової військової служби та практика мобілізації в період воєнного стану показують, що конституційне право, спеціальний закон і процедура його реалізації сьогодні не в усіх аспектах збігаються.
«Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою».
Ця норма зберігається у законодавстві про військовий обов’язок. Вона не означає автоматичної можливості відмовитися від мобілізації, що окремо підтверджує актуальна позиція Верховного Суду.
FAQ про альтернативну службу
Що таке альтернативна служба простими словами?
Це передбачена законом невійськова форма виконання обов’язку перед суспільством для осіб, військова служба яких суперечить їхнім релігійним переконанням і які відповідають установленим законодавством умовам.
Чи є альтернативна служба звільненням від обов’язку перед державою?
Ні. Людина не просто звільняється від служби, а виконує визначену цивільну роботу в державній або комунальній установі чи організації.
Чи можна вибрати альтернативну службу просто через небажання брати зброю?
Самого небажання недостатньо. Класичний механізм Закону № 1975-XII пов’язує право з релігійними переконаннями та іншими встановленими законом умовами.
Чи замінює альтернативна служба мобілізацію у 2026 році?
Автоматично ні. Верховний Суд у постанові від 27 жовтня 2025 року вказав, що законодавство не передбачає виключення з призову під час мобілізації лише на підставі релігійних або інших переконань.
Чи може людина з релігійними переконаннями виконувати небойові завдання?
Верховний Суд зазначав, що військова служба за мобілізацією може включати завдання, які не потребують носіння або застосування зброї. Конкретне рішення залежить від правового статусу особи та обставин справи.
Який головний документ регулює альтернативну службу?
Базовим спеціальним актом залишається Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» № 1975-XII. Порядок проходження деталізують нормативні акти Кабінету Міністрів, а конституційна гарантія закріплена у статті 35 Конституції України.
Більше новин Сум, України та світу, аналітики, матеріалів про здоров’я та життя під час війни читайте на сайті «Сила Життя». Також може бути корисним матеріал: Нова школа після переїзду: як допомогти дитині адаптуватися