Фараони вистава за п’єсою Олексія Коломійця тримається на простому сценічному перевороті: чоловіки, які звикли командувати вдома й мріяти про привілеї, раптом опиняються в становищі власних дружин, повідомляє редакція новин Сум «Сила Життя». Комедійна ситуація швидко перетворюється на сатиру про владу в родині, домашню працю, звичку наказувати та небажання бачити щоденне навантаження іншої людини.
П’єса з’явилася в українському театрі на початку 1960-х і стала однією з найвідоміших робіт драматурга. Її продовжують ставити професійні театри в різних містах України, змінюючи музичне оформлення, пластику й темп, але зберігаючи головний механізм сюжету. Саме тому вистава Фараони не сприймається лише як історія про радянське село. Сільські декорації залишилися прикметою часу, тоді як суперечки про хатні обов’язки та право одного члена сім’ї командувати іншими звучать значно сучасніше.
Сміх у «Фараонах» виникає не з абстрактного жарту, а з моменту, коли персонажеві доводиться на собі відчути правила, які він установлював для інших.
Про що вистава «Фараони»
В основі сюжету вистави Фараони лежить компанія сільських чоловіків, які після застілля розмірковують про те, наскільки добре жилося стародавнім правителям. Їхнє уявлення про «фараона» дуже побутове: чоловік має право відпочивати, наказувати й отримувати максимум уваги від дружини. Домашня робота, господарство та постійна зайнятість жінок для них залишаються майже непомітними.
«Добре жилось єгипетським фараонам…»
Ця коротка репліка, яку наводить на сторінці постановки Запорізький академічний театр імені В. Г. Магара, фактично запускає головний конфлікт комедії. Чоловічі фантазії про безмежний авторитет отримують буквальне сценічне продовження: ролі міняються місцями.
Жінки перебирають на себе звичні чоловічі функції, а їхнім чоловікам дістається повсякденна домашня праця. Відтепер недостатньо розповідати, хто в хаті головний: потрібно готувати, прибирати, доглядати господарство й виконувати те, що раніше здавалося дрібницями.
Для Сум тема театру природно вписується в ширший контекст міського культурного життя. Про те, як концерти, виставки та мистецькі події ставали частиною публічного простору міста, нагадує матеріал про історію Сум і традиції Дня міста. А творчість як спосіб працювати з емоціями окремо представлена в матеріалі про арт-терапію та театротерапію.
Чому чоловіків у комедії називають фараонами
Назва Фараони Коломієць побудована на іронії. Єгипетська історія тут не є предметом п’єси, а фараон виступає карикатурним символом абсолютної домашньої влади, про яку мріють чоловічі персонажі.
«Фараони, брат, уміли своїх жінок у руках тримати.»
На сцені ця переконаність звучить смішно саме через контраст між масштабом слова «фараон» і реальністю звичайного сільського подвір’я. Герої бачать себе майже володарями, хоча їхня «держава» складається з хати, господарства, роботи та родини. Цитату з п’єси також наводить офіційна сторінка театру Магара.
Чим серйозніше герої ставляться до власного «фараонського» статусу, тим виразнішою стає комедійність їхніх претензій.
Коломієць використовує перевертання ролей не лише як театральний жарт. Чоловік, який учора оцінював чужу працю з позиції начальника, сьогодні мусить виконувати її сам. Від цього змінюється не тільки поведінка героїв, а й сама логіка конфлікту.
Герої «Фараонів» і система сімейних ролей
Основні герої Фараонів утворюють кілька сімейних пар. Серед персонажів з’являються Таран і Одарка, Онисько й Уляна, Аристарх і Ганна, а також Оверко, Корній, Грицько, Катерина, Олена Устимівна та інші дійові особи. Склади конкретних постановок відрізняються, але центральний конфлікт залишається впізнаваним.
У персонажів немає потреби в довгих психологічних монологах. Характер розкривається через побут, суперечки, інтонацію та реакцію на нові обов’язки. Тому комедію легко адаптувати під різну сцену, від академічного театру до аматорського колективу.
Схема конфлікту працює в кілька етапів:
- Чоловіки проголошують власну перевагу та мріють про життя «фараонів».
- Звичний порядок перевертається, а сімейні ролі міняються.
- Учорашні господарі стикаються з роботою, яку майже не помічали.
- Побутове навантаження руйнує романтичне уявлення про абсолютну владу.
- Комічна ситуація змушує персонажів переоцінити власні правила.
«ВЛАДА перейшла до рук ЖІНОК…»
Саме так суть сценічного перевороту сформульована в описі Коломийського академічного драматичного театру, де прем’єра цієї постановки відбулася 13 жовтня 2007 року. Режисуру й сценографію здійснив Олег Мосійчук.
Що змінилося між старою п’єсою та сучасною сценою
Комедія Фараони народилася з реалій іншої епохи: колгоспного побуту, сільської ієрархії та виразного поділу чоловічих і жіночих обов’язків. Сучасний театр отримує з цього матеріалу готову конструкцію, але акценти може переносити з виробничої сатири на сімейні стосунки.
| У п’єсі та ранній сценічній традиції | У сучасному прочитанні |
|---|---|
| Сільський і колгоспний побут | Впізнавані конфлікти всередині родини |
| Чіткий поділ чоловічої та жіночої роботи | Розмова про справедливий розподіл обов’язків |
| «Фараон» як господар і начальник | Іронія над потребою домінувати |
| Перевдягання та зміна ролей | Інструмент показати ситуацію очима іншої людини |
| Побутова комедія | Комедія характерів і соціальних звичок |
Цю гнучкість добре видно на репертуарних сторінках українських театрів. Хмельницький театр імені Михайла Старицького представляє «Фараонів» як комедію в постановці Олександра Топоринського, з музичним оформленням Олега Сабія та хореографічною роботою Юрія Саввона. У театрі Магара твір іде як музична комедія на дві дії, а офіційна сторінка вказує тривалість 2 години 30 хвилин і дату прем’єри 23 квітня 2010 року.
Різні постановки змінюють оболонку «Фараонів», але не потребують переписувати сам принцип комедії.
Чому «Фараони» досі працюють як комедія
Секрет довгого сценічного життя п’єси не лише в перевдяганнях і ситуаційному гуморі. Коломієць будує конфлікт на дуже зрозумілій людській слабкості: власну працю людина схильна вважати складною, а чужу часто недооцінює.
Постановникам це дає одразу кілька можливостей:
- посилити фарсові сцени та фізичну комедію;
- побудувати виставу навколо характерних акторських образів;
- додати музику, танцювальні номери й сучасний сценічний ритм;
- змістити увагу із радянських реалій на сімейний конфлікт;
- показати тему влади без важкої моралізації.
«Я, ХОЧУ» треба поміняти на «ТИ, МУСИШ».
Цю формулу використовує опис коломийської постановки. Вона точно передає принцип перевернутого світу комедії: людина раптом чує власні вимоги з протилежного боку.
У цьому місці вистава виходить за межі жарту про чоловіків і жінок. Під удар потрапляє сама звичка вимагати привілеїв тільки тому, що так було заведено. Саме тому сучасний глядач може сміятися з конкретного героя, але легко впізнати модель поведінки поза театральною сценою.
«Фараони» як частина театрального вечора
Похід на виставу не обов’язково обмежується двома годинами в залі. У міському форматі театр часто стає центральною точкою вечора разом із прогулянкою, зустріччю та розмовою після фінальної сцени.
У Сумах такий маршрут можна поєднати з прогулянкою центральною частиною міста або локаціями з огляду парків та зон відпочинку Сум. Для неформального обговорення вистави після сеансу є окрема добірка кав’ярень Сум.
«Фараони» належать до тих комедій, після яких найцікавіша суперечка часто починається вже після закриття завіси.
FAQ про виставу «Фараони»
Хто написав п’єсу «Фараони»?
Автор комедії «Фараони» — український драматург Олексій Коломієць. Твір став одним із ранніх і найвідоміших у його драматургічній кар’єрі та закріпився в репертуарі українських театрів.
Про що вистава «Фараони»?
Сюжет побудований на перевертанні сімейних ролей. Чоловіки, які мріють про становище домашніх «фараонів», опиняються на місці жінок і змушені виконувати роботу, яку раніше недооцінювали.
Який жанр у «Фараонів»?
Основний жанр твору — комедія. В окремих театрах постановку визначають як музичну комедію та доповнюють танцювальними сценами, піснями й сучасним музичним оформленням.
Чому вистава називається «Фараони»?
Назва іронічна. Чоловічі персонажі уявляють фараонів символом безмежної влади над дружинами та мріють про такі самі привілеї у власних сім’ях.
Чи актуальні «Фараони» сьогодні?
Так, якщо сприймати побут радянського села як історичне тло, а не головну тему. Конфлікт навколо домашньої праці, сімейної влади, взаємної поваги та здатності побачити ситуацію очима партнера залишається зрозумілим без прив’язки до конкретної епохи.
Більше новин Сум, України та світу, аналітики, матеріалів про здоров’я та життя під час війни читайте на сайті «Сила Життя». Також може бути корисним матеріал: 29 серпня — День пам’яті загиблих захисників України: історія, Іловайськ і символ соняха